Історія першої бібліотеки на Новоград-Волинщині
Незважаючи на деяке піднесення культурного життя у місті Новограді-Волинському на початку ХХ століття, не було жодної публічної бібліотеки. Районна бібліотека є найстарішою бібліотекою міста та району. Корені її сягають 1908 року, коли в місті місцева інтелігенція відкрила громадську бібліотеку.
У Житомирському обласному державному архіві збереглися справи "Об учреждении общественной библиотеки в г. Новограде - Волынском 1908 года". Ініціаторами її відкриття були шестеро громадян міста. У їх числі – відставний надвірний раднк І.М. Михайлов, діловод акцизного управління О.В. Ключко, купець Х.Г. Клигерман. Вони підписали відповідну заяву, яка була завірена нотаріусом А.С. Кошурніковим. Заява новоград-волинців та проект статуту міської публічної бібліотеки розглядалися на засіданні „Волынского губернского присутствия по делам об обществах” 15 жовтня 1908 року під головуванням барона Ф.А. Штакельберга. Внаслідок чого з'явилася така постанова:
„Рассмотрев означенный проект „Устава”, губернское присутствие нашло, что само название Устава „Новоград-Волынская общественная библиотека” не указывает на образование какого–либо общества, а приведенна в параграфе одна цель: дать возможность учредителям и посторонним лицам пользоваться чтением книг и журналов исключает всякое понятие об обществе, по смыслу узаконения от 4 марта 1906 года. В виду того губернськое присутствие, руководствуясь 23 статьей приведеного закона, постановило: в регистрации Новоград-Волынской общественной библиотеки отказать, о чем обьявить просителям через Новоград-Волынское уездное полицейское управление”.
До заяви додавався складений ними проект статуту міської громадської бібліотеки. Згідно з цим статутом, мета бібліотеки була визначена таким чином: вона мала дати можливість засновникам бібліотеки та стороннім особам користуватися читанням книг, журналів, газет та спеціальних видань. Для досягнення цієї мети для бібліотеки повинні були виписувати книги, журнали, газети і інші тимчасові видання, а також географічні карти, атласи та інші навчальні посібники. Бібліотека тоді поповнювалася за рахунок добродійних внесків громадян (грошей та книг). За читання книг, журналів і газет читачі платили не менше трьох царських карбованців сріблом. Постійним читачам передбачалась знижка. Для додаткового збирання коштів засновникам бібліотеки надали право влаштовувати публічні читання, платні концерти, спектаклі, вечори, тощо. Справами бібліотеки повинно було опікуватися її правління, підзвітне зборам читачів. Ініціатори відкриття у місті громадської бібліотеки внесли також до казначейства шість рублів за її реєстрацію. В період громадянської війни бібліотека продовжувала працювати на громадських засадах. Дружини військових командирів організували збір коштів на придбання книг. Пожертвували бібліотеці свої книги також й мешканці міста. Поповнювали фонд бібліотеки і за рахунок конфіскації приватних бібліотек. Під час війни при тимчасовій окупації міста фашистами багато книг бібліотеки було втрачено.
З 1945 року бібліотека переселилась у приміщення колишньої школи, в якому розташована й понині. 14 вересня 1946 року вона офіційно була зареєстрована як міська бібліотека імені Лесі Українки. Фонд бібліотеки налічував тоді три тисячі примірників.
У 60-х роках XX ст. завдяки клопотанню тодішнього директора В.А. Ружинської, було добудовано нове приміщення бібліотеки. Нині у ньому розташовано сховище абонементу бібліотеки.
У 1957 році після нового адміністративного поділу міська бібліотека ім. Лесі Українки отримує статус районної і стає методичним центром сільських бібліотек району. На той час діяльність бібліотеки не обмежувалась тільки видачею книг. Влаштовуючи книжкові виставки, відкриті перегляди та бібліографічні огляди літератури, бібліотечні працівники популяризували актуальні питання розвитку народного господарства, культури, науки і техніки. Неоцінимий внесок у розвиток бібліотечної мережі району протягом 70 – 80 років XX ст. зробили ветерани бібліотеки: Журавкова М.В., Перехожук С.О., Орел Р.В., Барашовець А.Й., Запатріна Л.Ф., Пасічник С.А., Звєрєва З.П., Катюха Т.К., Коваленко Н.В., Лідерман Е.М., Стецюк Л.П., Тарасюк Р.А., Хоменко Л.П., Шинкович Р.Я. Їхня енергія, ініціатива і пошук стали взірцем для тих, хто продовжує їхню справу і примножує гарні традиції працелюбного бібліотечного колективу зараз.
В 1980 році 86 бібліотек району було об'єднано в централізовану бібліотечну систему. До складу ЦБС входили: районна бібліотека для дорослих ім. Лесі Українки, районна бібліотека для дітей, 2 селищні та 82 сільські бібліотеки.
З 1983 по 2012 роки районну бібліотеку для дорослих очолювала Марія Василівна Матвійчук. За роки її керівництва зміцнювалася матеріально-технічна база бібліотеки, книжковий фонд поповнювався новими виданнями. З її ініціативи і за підтримки начальника відділу культури і туризму Примака В.О. за сприяння районної державної адміністрації (голова Іванюк М.О) і районної ради (голова Гончарук В.В.) в 2008 році було здійснено реконструкцію бібліотеки і добудовано книгосховище читального залу і абонементу, а також кімната для комп'ютерів. Загальна площа добудови 88 кв.м. В 2010-2012 рр. завдяки клопотанню начальника відділу культури і туризму (Найдюка С.В. - 2010-2014рр.), за сприяння районної державної адміністрації (голови Мартинюка Л.М.-2010-2011 рр. та Лавренюка С.І.-2011-2014рр.) та районної ради (голова Весельський Ф.В.-2010-2015 рр.) проведено реконструкцію фасаду і даху бібліотеки. На сьогоднішній день бібліотека має такий сучасний вигляд. З 2012 року бібліотеку очолює Ковалевська Лариса Дмитрівна, яка 25 років пропрацювала головним бібліографом районної бібліотеки для дорослих.
Сьогодні бібліотечні працівники шукають нові форми і методи роботи з читачем. Цікавих і небайдужих людей збирають у стінах бібліотеки на літературні вечори, диспути, читацькі конференції, куди запрошують місцевих поетів, знаних земляків.
Районна бібліотека завжди була і є центральною бібліотекою, організаційно-методичним центром для сільських бібліотек. До 2016 року вона здійснювала методичне забезпечення для 73 сільських та двох селищних бібліотек. З 2018 року - для 24 сільських бібліотек.
У 2018 році було об'єднано районну бібліотеку для дорослих та районну бібліотеку для дітей в одну Новоград-Волинську районну бібліотеку імені Лесі Українки. Дитячу районну бібліотеку було перенесено в приміщення по вул. Героїв Майдану 16.
Районна бібліотека вивчає, узагальнює і пропагує досвід кращих сільських бібліотек. Книжковий фонд бібліотеки зараз налічує більше 66 тисяч примірників, серед яких - наукові, політичні, виробничі, навчальні, літературно-художні та інші твори друку, а також 70 назв періодичних видань. Традиційними стали щорічні семінари з краєзнавчої тематики для сільських бібліотекарів. У бібліотеці створено також краєзнавчу світлицю, в якій постійно організовують виставки художніх виробів народних умільців району. Районна бібліотека ім. Лесі Українки є активним учасником обласних конкурсів, інших заходів, які проводять на базі обласної наукової бібліотеки.