Оноре де Бальзак—французький письменник-романист, якого вважають засновником реалізму в європейській літературі, один з найяскравіших її представників. «Король романістів», - так назвав його Ф. Стендаль. У романах О.Бальзака втілені такі характерні риси реалізму як намагання наблизитися до реалій життя , відтворити типові характери за типових обставин. Письменника цікавили  не лише окремі людські особистості, а й суспільство загалом, проте його твори не були простим копіюванням життя французького суспільства, героїв «Людської комедії» породила буйна уява письменника. Донині залишається загадкою, ким же він був насправді: реалістом чи фантазером і провидцем? Мабуть, і тим, й  іншим. Але передусім О. Бальзак—оригінальний мислитель, філософ, який порушував у своїх творах складні питання людського буття. Його життя—це історія трудівника, який невтомно прагне йти вперед, щоб завоювати собі славу й багатство.

      Біобібліографічна довідка «Оноре де Бальзак» містить відомості про життя і творчість відомого французького письменника та літературу про нього.  Підготовка довідки проводилась за фондами та каталогами (алфавітним, систематичним) та систематичной картотекой статей Новоград-Волинської районної бібліотеки для дорослих ім. Лесі Українки, сайтами мережі Інтернет .

      Матеріали видання стануть у нагоді бібліотекарям, викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться французькою літературою.

Оноре де Бальзак народився у місті Тур 20 травня 1799.Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де». З самого дитинства мати не цікавилася дитиною і влаштувала його в інтернат. У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладались абияк, а дисципліна була суворою. Бальзак не був першим учнем, хоча багато читав і захоплювався писанням. Після того як хлопчик захворів(1814), батьки забрали його додому. 1814 родина Бальзаків оселяється в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах, відвідував лекції у Сорбонні, всесвітньо відомому університеті, відвідував практику в адвокатській конторі. Вже за тих років Бальзак відчув на собі французьку дійсність.

            Заглиблення в «прозу» життя посилювалось ускладненням власних матеріальних обставин. 1819 батько Бальзака залишив службу без пенсії і Оноре, того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. Родина не ставала йому на заваді, навіть посильно йому допомагала: на сімейній нараді було ухвалено встановити Оноре іспитовий термін тривалістю два роки та фінансувати його. За той час він мав довести, що в нього є справжнє покликання до письменництва і що він здатний створити значний твір. Бальзак спробував догодити умовам угоди, написавши віршовану драму «Кромвель». І жанр, і естетика твору не відповідали хисту Бальзака. До того ж він робив тільки перші кроки на літературній ниві і не мав досвіду. Отже, твір, незважаючи на докази талановитості його автора, виявився невдалим.

           З 1821 Бальзак жив у Мансарді, спілкувався з журналістами і створив низку модних тоді «готичних романів», спочатку в співавторстві, а потім самостійно. В них можна побачити набір прийомів і тем, властивих такому типу літератури: руїни замків, таємниці, кістяки та небесно чисте кохання. Ці твори теж не принесли Бальзакові бажаних грошей, але відіграли позитивну роль у становленні письменника: саме на них він вигострював свою майстерність, щоб в 1829, коли з'явився роман «Останній шуан», увійти до французької літератури одним з її найоригінальніших авторів. Двадцяті роки багато в чому ускладнили життя Бальзака. Боротьба з кредиторами — одна з найпопулярніших тем анекдотів, пов'язаних з його ім'ям. Аби позбутися боргів, Бальзак писав безупинно, створюючи роман за романом, працюючи по 16 годин на добу та одержуючи аванси від видавців за ненаписані твори. Крім того, він був світською людиною, завойовував серця жінок, мав славу трохи кумедного «денді». Встигнути скрізь він міг тільки завдяки життєлюбності і працьовитості, які, мов потік, нуртували і виливались на сторінки його книжок.

           Згодом письменник використовує «фізіологічний нарис» для створення своїх новел. Саме так виник його всесвітньо відомий твір «Гобсек», що був спочатку «фізіологічним нарисом» про лихваря. Від початку 30-х років Бальзак пише великі прозові твори — романи і повісті («Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Білото» та ін.). Ще на ранніх етапах творчості Бальзак виявив схильність писати твори циклами, внаслідок чого виник задум об'єднати всі романи в епопею.

          У 1840 з'явилась і назва -„Людська комедія“, а у 1842 — «Передмова». До епопеї увійшло майже все створене Бальзаком у 30-х роках та написане після 1842: романи«Втрачені ілюзії», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Розкоші і злидні куртизанок» та ін. Останній роман Бальзака «Селяни» залишився незавершеним.

У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшов з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку поблизу Бердичева. Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії.

Евеліна Ганська

Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Вони не могли одружитись, адже Евеліна мала чоловіка. Венцеслав Ганський помер у 1841 р., але закоханим через різні обставини довелось чекати на вінчання ще дев'ять років. Вони зустрічались у різних містах і країнах Європи: у Швейцарії, Відні, Дрездені, Санкт-Петербурзі, а зрештою одружились у Бердичеві. Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847-січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.

            «…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного грунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють…»

Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль:

          «…Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…» .

У 1847, 1848 і 1850 роках відвідав Київ (загалом було 6 візитів письменника до Києва). Зупинявся у будинку польських магнатів Ганських на Печерську (неподалік теперішньої вулиці Липської), почав писати нарис «Лист про Київ». Бував у Контрактовому будинку на Подолі під час контрактових ярмарків.

            Тривалий час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в маєтку Ганських (з осені 1847 по лютий 1848 року та з осені 1848 року по квітень 1850 року).

Наприкінці вересня 1848, їдучи до Е. Ганської до с. Верхівня, чекаючи вирішення прикордонних фор­мальностей, на 4 дні зупинився у містечку Вишнівець (нині смтЗбаразького району Тернопільської області) в палаці князів Вишневецьких, де жила дочка Ганської Анна, заміжня за гра­фом Ж. Мнішеком. Враження про Вишнівець виклав у листах до Е. Ганської в Париж, назвавши, зокрема, палац і парк на березі Горині «польським Версалем» і запропонувавши проекти вивезення з Вишнівеччини деревини для будівництва залізниці та спорудження тут ставків, суконної фабрики.

У 1850 році одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичів. На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек. Вінчав Житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип Білобоцький.

Листувався, зокрема, з начальником митниці міста Радивилів.

Помер 18 серпня 1850 року у Парижі.

              У 2011 році в Бердичеві, навпроти костелу Варвари, було відкрито пам'ятник славетному письменнику. Автором погруддя став житомирський скульптор Василь Фешенко.

На честь Оноре де Бальзака названо перший український клуб Ротарі, що об'єднує франкомовних киян та іноземців, що мешкають у Києві, засідання якого проводятьсяфранцузькою мовою.

Твори автора

 1.  Бальзак О.  Собр. соч.: В 10-ти. т./ Пер. с фран.—М.: Худож. лит., 1982.

 2.  Бальзак О.  Избранное / Пер. с фр.—М.: Просвещение, 1985.—350с.(Шк. б-ка.)

 3.  Бальзак О.  Твори. / Пер. з фр.—К.: «Молодь», 1971.—499с.

 4.  Бальзак О.  Баламутка / Пер. з фр. Ю. Лісняк.—К.: Основа, 2003.—354с.       

 5.  Бальзак О.  Блеск и нищета куртизанок : роман / Пер. с фр. Н.Г. Яков-левой.—К.: Глобус, 1992.—507 с.: ил.

 6.  Бальзак О.  Енжі Гранде. Селяни : Роман / Пер. з фран. – К.: Дніпро, 1981.— 468 с.—(Вершини світового письменства, т. 38)

 7.  Бальзак О.  Озорные рассказы: Пер. с фр. / Худож. А. Дудин.—М.: Худож. лит., 1991.—173с.—( Классики и  современники. Зарубеж. л-ра).

 8.  Бальзак О. Сцены  провинциальной жизни; Утраченные иллюзии; Турский священник; Прославленный Годиссар; Провинциальная муза / Пер. с фр.—М.: Худож. лит., 1985.—796с.—(Б-ка классики. Зарубеж. лит.)

9.  Бальзак О.  Тридцатилетняя женщина; Беатриса: Романы; Пер. с фран. / Худ. оформл. И. Дынника.—К.: Золота скрыня, 1993.—494с.

10. Бальзак О.; Батько Горіо: Повість для ст. шк.: Пер. із фр.—К.: Веселка, 1998.—527с.—(Шкільна б-ка).

11.  Бальзак О.  Шуани, або Бретань 1799 роки; Батько Горіо.—К.: Вища школа,1982.—528с.

12.Бальзак О.  Шангренева шкіра; Батько Горіо: Повість для ст. шк.: Пер. із фр.—К.: Веселка, 1998.—527с.—(Шкільна б-ка).  

Література про життя і творчість Оноре де Бальзака.

1.    Бальзак в воспоминаниях современников / Сост., вступ. статья И. Лилее-вой.—М.: Худож. лит., 1986.—559с., порт.(лит. мемуары)

2.   Батько реалістичного роману: До 215-річчя від дня народження О. де Бальзака (1799-1850) // Календар знам. і пам. дат.—2014.—№2.—С. 85-93.

3.   Гладишев, В.В. «Психологічна реконструкція характеру» головного героя повісті Оноре де Бальзака «Гобсек» // Зарубіжна л-ра.—2009.—№1—С. 20-25.

4.   Гербстман А.Н. Оноре Бальзак: Биография писателя.—Ленинград: «Прос-вещение», 1972.—118с.

5.   Ионкис Г. Э. Оноре Бальзак: Кн. Для учащихся ст.классов сред. шк./

Г.Э. Ионкис.—М.: Просвещение, 1988.—175с.—(Биогр. писателя).

6.   Козельский Я.  Бальзак у Верхівні: Репортерські нотатки слід. Великого франц. письменника О. де Бальзака.—Стара Синява, 1992.—78с.; іл.

7.   Кучборская Е.П.  Творчество Бальзака.—М.: «Высшая школа», 1970.—254с.

8.   Ліберда, І.  Верхівня—Париж: мости у вічність // Житомирщина.—2004.— 8 черв.—С.8.

9.   Муравьева Н.И.  Бальзак: Пособ. для учителей ср. школы .—М.: Гос. уч-пед. издат. мин. прос. РСФСР, 1952.—158с.

10.   Наливайко Д.С.  Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості.—К.: Дніпро, 1985.—198с.—( Класики зарубіжної літератури).  

11.   Обломиевский Д.  Бальзак: Этапы творческого пути.—М.: Гос. издат. худож. литературы, 1961.—588с.

12.   Пузиков А.  Оноре Бальзак: Критико-библиографический очерк / А. Пу-зиков.—Издание второе.—М.: Гос. издат. худож. литературы, 1955.—103с.

13.   Чичерин А.В.  Произведения О. Бальзака «Гобсек» и «Утраченные иллюзии» / А.В. Чичерин.—М.: «Высшая школа», 1982.—95с.

14.   Швець В.В.   «Голандець, гідний пензля Рембрандта», чи «філософ цинічної школи»? : (Урок за повістью Бальзака «Гобсек») // Зарубіжна л-ра.—2007.—№8.—С. 50-53.

 Сайти  мережі  Інтернет:

Бальзак О.  
 http://ru.wikipedia.org/wiki/Бальзак,_Оноре_де
 
Життя і творчість Оноре Бальзака
http://www.oblosvita.kiev.ua/.../zhittya-i-tvorchist-on
 
Оноре де Бальзак
http://balzac-museum.com/balzac.html
 
Оноре де Бальзак. Життя і творчий доробок письменника. http:// tvori.com.ua/onore-de-balzak-zhittya-i-tvorchij
 
   Українсьек кохання Оноре де Бальзака.
http://www.ex21.com.ua/history/96-6.htm
 
Поштовий роман Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської.
http://balzac-museum.com/roman.html

Склала бібліограф Жинська Л. В. 

2014 рік